Четвер, 01 Листопад 2018 | |
15:36
|
|
14:28
|
|
13:10
|
|
12:40
|
|
Середа, 31 Жовтень 2018 | |
12:04
|
Дорогі співвітчизники! Український народе! Голосимо тобі вість про твоє визволення з віковічної неволі. Віднині ти - господар своєї землі, вільний горожанин Української Держави… Доля Української Держави - в твоїх руках. Ти станеш як непобідний мур… Відіпреш усі ворожі замахи на Українську Державу.
Це - слова із відозви Української Національної Ради від 1 листопада 1918 року. Цими днями ми згадуємо сторіччя Листопадового чину та утворення Західноукраїнської Народної Республіки.
Проголошення ЗУНР стало прелюдією до Акту Злуки, її об’єднання з Наддніпрянською Україною в єдину соборну українську державу, яка постала на руїнах Російської та Австро-Угорської імперій.
В січні наступного року ми не лише відсвяткуємо століття тієї знаменної події, але ще і ще раз згадаємо той суворий урок, який винесли із Української національно-визвольної революції початку двадцятого століття. Адже тоді головним чином через внутрішній розбрат різних політичних сил, нездатних об’єднатися навіть на тлі російської агресії, країна втратила державність. Як наслідок - пережила Голодомор, Великий терор, депортації, русифікацію, нищення української мови, культури, свідомості.
Нічого подібного в нашій історії не повториться! Ми цього не допустимо! На відміну від наших далеких попередників, - зберегли державу! Так, безвідповідальних політиканів не бракує й сьогодні, але є відповідальна влада. І головне – потужна українська нація, яка збудувала сильну армію… Яка йде своїм шляхом, яка впевнено крокує геть від Москви, геть від імперії… До єдиної родини європейських народів, до Євросоюзу та НАТО.
Щоб гарантувати незмінність цього вектору, не дати нікому повернути нас назад до «Русского мира», не дозволити занурити нас в трясовиння багатовекторності чи позаблоковості - ми розпочали процедуру змін до Конституції. В Основному законі закарбуємо незмінність нашої стратегії на вступ до Європейського Союзу та НАТО. Це стане логічним продовженням таких здобутків, як безвіз та Угода про асоціацію.
Цій стратегії протягом останніх років були підпорядковані усі дії влади.
Протягом цих же років наша мовна політика і політика національної пам’яті так само зміцнювали незалежність та національну ідентичність.
Справедливість торжествує - воїнів Української Повстанської Армії визнали, нарешті, учасниками національно-визвольних змагань! Пройшла декомунізація - карту України очистили від більшовицько-радянських назв. Заборонили і на смітник історії відправили комуністичну партію.
Ми вжили не показових, а результативних заходів із зміцнення української мови в освіті, на радіо і телебаченні, у книговидавництві та в кінематографі. В першому читанні прийняли новий закон про посилення ролі української мови як державної.
Кількалітні переговори дали великий результат: Вселенський Патріарх ухвалив рішення надати автокефалію Православній Церкві в Україні. Спільними зусиллями з Його Всесвятістю ми повністю перекреслили зазіхання Москви на Україну як нібито канонічну територію російської церкви.
Держава в цьому питанні вже зробила все що мала і могла зробити. Тепер вся відповідальність лежить на ієрархах кількох православних церков. Владики мають якнайшвидше провести об’єднавчий собор, обрати єдиного предстоятеля. Йому Вселенський Патріарх і вручить Томос - грамоту, яка документально підтверджує автокефалію, - рішення надати яку вже ухвалене.
Армія, мова, Церква – це не гасла. Це – стратегічна рамка, це – чіткий орієнтир, це – конкретні справи. І щасливий, що є чим прозвітувати перед вами.
Все, про що тільки-що говорив, це і є те «визволення із віковічної неволі», про яке йшлося у історичній відозві Української Національної Ради від 1 листопада вісімнадцятого року. І як передбачали її автори, ми дійсно стали як «непереможний мур». Відбили і відбиваємо «ворожі замахи на Українську Державу».
Як глава держави зроблю все, щоби не допустити реваншу явних та прихованих проросійських сил у виборчому циклі дев’ятнадцятого-двадцятого років, під час президентських, парламентських та місцевих виборів.
Вітаю вас із річницею Листопадового чину та століттям утворення Західноукраїнської Народної Республіки як кроку до її злуки із Наддніпрянщиною.
Слава соборній і неподільній Україні! Слава її Героям!
Президент України Петро Порошенко привітав українців зі 100-річчям проголошення Західно-Української Народної Республіки.
Ефективна адресна соціальна підтримка не можлива без контролю щодо справедливості її надання, наголосив генеральний директор Директорату сім'ї та соціальної підтримки Мінсоцполітики Віталій Музиченко на прес-брифінгу, що відбувся у Києві з нагоди початку опалювального сезону.
За його словами, люди підтримують такі заходи: за даними досліджень громадської думки, проведених цього року в Україні за сприяння Світового банку, 67,2% опитаних висловили негативне ставлення до тих, хто навмисне надає недостовірні дані з метою отримання соціальної підтримки, стільки ж опитаних вважають що таких осіб слід притягати до відповідальності.
За словами Віталія Музиченка, Мінсоцполітики і надалі робитиме системні кроки для підвищення адресності і ефективності соціальної підтримки і посилення контролю за використанням коштів платників податків, призначених на її надання.
З метою налагодження зворотного зв’язку з населенням, в Україні за підтримки Світового банку запроваджено «гарячу лінію» з питань порушень при наданні житлових субсидій, соціальної допомоги та соціальних послуг.
За безкоштовним телефоном 0 800 50 2757 (з 9.00 до 18.00 по буднях), можна повідомити про факти порушень та корупції при наданні соціальної підтримки з боку посадових осіб, а також про випадки незаконного одержання такої підтримки з боку громадян. А з’ясувати, чи отримує, приміром, сусід субсидію вже можна завдяки відкритому реєстру отримувачів субсидій - subsidii.ioc.gov.ua. , де за адресою проживання можна подивитися, чи отримує допомогу той, хто там зареєстрований (інші персональні дані там не відображаються).
Така практика успішно діє у переважній більшості країн Європи. Це дає змогу зробити систему соціального захисту більш прозорою, адресною і залучити громадян до контролю за розподілом бюджетних коштів.
Рішення Уряду про підвищення ціни на природній газ зумовлено необхідністю повертати Міжнародному валютному фонду борги колишніх прем’єр-міністрів Юлії Тимошенко та Віктора Януковича.
Кабінет міністрів України як орган, який згідно з Конституцією відповідає за соціально-економічний розвиток держави, в межах своєї компетенції ухвалив рішення про підняття ціни на газ.
Реакція суспільства природна і зрозуміла, оскільки це рішення є непопулярним і болісним.
Президент України постав перед Урядом жорстку вимогу – захистити людей, збільшити програму субсидій, розширити кількість коштів, які виділяються на цю програму аби не постраждала жодна українська сім’я для якої це підвищення є критичним.
Це рішення вимагає великої роз’яснювальної роботи для того, щоб дати відсіч тим популістам, які замість роботи над вирішенням конкретних проблем держави і людей намагаються заробити на цьому політичні дивіденди.
Підняття тарифів на газ є жорсткою вимогою продовження співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. Поточний стан економіки України дозволив би обійтися від запозичень, якби не шалена кількість старих боргів, пікові виплати яких припадають на 2019 рік. Найбільше доклалися до створення цієї боргової ями ті політичні сили, які сьогодні найголосніше «захищають» українців. Це «Батьківщина» і «Опозиційний блок».
Варто нагадати: коли Юлія Тимошенко була прем‘єр-міністром України, вона додатково набрала і передала наступним поколінням для виплат $24 млрд. боргів. Віктор Янукович додав до цієї суми ще $41 млрд і на момент його втечі сумарний розмір гарантованого державного боргу складав $73 млрд.
Значна частина цих коштів йшла на переплату за кабальними газовими контрактами Путіна-Тимошенко. А Кремль ці гроші витрачав на зброю, яка сьогодні вбиває громадян України. Тому пряму відповідальність за створення цієї боргової ями несуть саме «Батьківщина» та «Опозиційний блок».
Варто також нагадати, що політичне рішення про вирівнювання цін на газ українського видобутку та імпортований газ ухвалила саме Юлія Тимошенко 31 жовтня 2008 року, коли як прем’єр-міністр України вона поставила свій підпис під меморандумом з МВФ. Цим самим Тимошенко зробила це зобов’язанням української держави.
Введення миротворчої місії на Донбас підтримує весь світ - крім Росії. Про результати своїх перемовин під час нещодавньої поїздки в Нью-Йорк президент розповів під час робочої поїздки на Харківщину. Блокуючи рішення ООН про введення миротворців Москва намагається приховати свій злочин - заявив Президент України Петро Порошенко.
Рік заснування © 2011. Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на "Рівненські новини".
Для інтернет-видань – обов'язкове пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання. Матеріали, позначені знаком "Реклама", публікуються на правах реклами. Всі права захищено.