Субота, 19 Вересень 2020


Ексклюзивне інтерв’ю з управляючим партнером компанії BUSINESS PERSONAL Надією Штепою.

Бізнес на Донбасі відчув на собі всі невтішні наслідки кризи та війни. Ще в квітні ринок праці в регіоні жив своїм життям, великі корпорації набирали персонал, хоча загальна економічна і політична ситуація в країні все ж уповільнювала сезонну активність. Але вже починаючи з травня місяця кількість вакансій на Сході України почала стрімко скорочуватися. Влітку негативна динаміка складала -50% кожного місяця, а до осені ринок праці в Донецькій і Луганській областях стиснувся до мізерного рівня. Ті, хто міг це собі дозволити, перевезли співробітників у безпечні регіони України, про долю інших Міжнародний кадровий портал HeadHunter Україна (hh.ua) попросив розповісти людину, що опинилася в епіцентрі всіх цих жахливих подій і знає «в обличчя» більшість роботодавців Східного регіону. Ми попросити власника і управляючого партнера Регіональної рекрутингової компанії "Business Personal" Надію Штепа розповісти про те, як АТО вплинула на бізнес і ринок праці у Східному регіоні, з якими складнощами довелося зіштовхнутися роботодавцям і співробітникам у цьому регіоні.

Надія Штепа — постійний консультант із кадрових питань Донецького Інноваційного центру підтримки підприємництва. Автор майстер-класів і спікер Донецького клубу підприємців, групи компаній Business WorkShop Group, низки семінарів і конференцій для підприємців.

Розкажіть, будь ласка, про те, як вплинула АТО на ринок праці у Східному регіоні та стан бізнесу загалом?

Зміни на ринку праці та в бізнесі ми почали спостерігати вже в квітні. Тоді більшість компаній зайняли вичікувальну позицію — роботодавці призупинили підбір персоналу, заморозили великі довгострокові проекти, нові проекти не розпочинали. Хоча при цьому більшість і далі будували плани з розвитку. Але їх реалізацію збиралися почати після того, як ситуація на Сході стабілізується. І ще цікавилися інформацією про те, як перелаштувати свою роботу з врахуванням падіння продажу.

Як мовиться, щодалі більше. У травні великі компанії Донецька почали переміщення своїх офісів та персоналу до інших областей — в основному, в Київ, Дніпропетровську область, Харків. Переміщали управлінський і адміністративний персонал — керівництво, фінансову і юридичну службу, служби логістики, закупівель, продажу. Технічний і робочий персонал залишився у Донецьку. Співробітники цих напрямків здійснюють поточну роботу і зараз.
Почалося закриття компаній, що продають елітні товари: одяг, взуття, хутро, ювелірні прикраси. Масові бізнес-заходи в місті вже не проводилися. До кінця травня набрав обертів процес переїзду людей до інших міст.

У червні-липні почалося закриття невеликих підприємств, перехід на віддалену роботу. У той же час або закрилися, або перейшли на віддалену роботу більшість компаній, що надають послуги у сфері В2В (консалтингові, рекламні, тренінгові компанії). При цьому торгові, дистриб’юторські компанії і далі працювали, хоча й почали скорочувати персонал. Уже в цей час нових замовлень по Донецькому регіону в нас не було.

Після початку бойових дій у Донецьку — з другої половини липня — українські торгові компанії закрили свої філії в цьому місті. Донецькі торгові та дистриб’юторські компанії перейшли на «часткову» роботу — це коли виїзди торгового персоналу і робота офісу здійснюються за ситуацією.

Що відбувається у Донецьку сьогодні? Які підприємства і далі працюють у регіоні, а яким довелося згорнути діяльність?

На сьогодні у Донецьку і далі працюють великі виробничі підприємства (металургія, харчова промисловість), торгові мережі (майже всі, крім «АТБ»), невеликі продуктові магазини, аптечні мережі й аптеки, ринки. Більшість шахт видобуток проводять у мінімальному обсязі, а найчастіше просто займаються відкачуванням води зі штолень, щоб не допустити їх затоплення ґрунтовими водами.

Якщо йдеться про середній бізнес, то тут справи в гіршому стані. Більша частина підприємств закрилися взагалі, деякі досі працюють, але теж у економному режимі — їх також зачепили скорочення персоналу. Донецькі філії торгових компаній в основному закрилися — всі ті, хто був орієнтований на ринок регіону. Донецькі торгові компанії, які працювали по всій території України, залишили необхідну частину персоналу в центральному офісі, але концентруються на роботі в інших регіонах України, або шукають шляхи виходу на міжнародні ринки.

Усі ІТ-компанії або перевезли персонал, або перейшли на віддалений режим роботи.

На звільнених територіях Донецької області більша частина підприємств повернулася або повертається до роботи. Але постраждали ті компанії, які були повністю залежні від поставок із Донецька. Зараз такі підприємства в основному закриті.

Із врахуванням усіх цих факторів, рівень безробіття в Донецькій області суттєво підвищився. У вересні намітилася тенденція до повернення переселенців до Донецька й області, з різних причин, але роботу тут знайти зараз дуже складно.

Які заходи найбільш популярні серед роботодавців: скорочення штату, персоналу, зарплат? Якщо компанії змушені скорочувати персонал, то які компенсаційні заходи застосовують? І чи застосовують їх узагалі?

Із тих компаній, які й далі працюють у Донецьку, — напевно, всі скоротили персонал. Залишають тільки найнеобхідніших для роботи людей. Виробничі підприємства перейшли на економний режим — скоротили число змін, частину співробітників відправили у відпустки без оплати, частину скоротили. У банківському секторі більшість співробітників відправили у відпустки зі збереженням окладів.

Щодо того, чи виплачують компенсації скороченим співробітникам, не можу нічого сказати, оскільки нема даних.

Зарплати, звісно, скоротилися. Але це, швидше, пов’язано зі зниженням доходів самих підприємств. Таку тенденцію я помічаю не тільки в Донецьку, це відбилося на багатьох компаніях і в інших регіонах — в Дніпропетровську, Харкові. У Донецьку в цей час пропала необхідність у бонусній мотивації. Люди стараються просто втриматися на роботі. Тому система оплати залежить тільки від розміру суми, яку підприємство має можливість виплачувати співробітникам.

Як саме компанії дбають про безпеку бізнесу й співробітників? Хто використовує віддалену роботу, а хто — переведення?

Переводять співробітників в інші регіони в основному великі підприємства, які в стані забезпечити офіс і помешкання співробітникам в іншому місті. При цьому практикується часткова оплата житла — іншими словами, є певний ліміт компенсації за житло співробітнику, а решту доплачує він сам. В основному, сума компенсації за житло складає від 2 до 5 тис. грн., залежно від посади.

Середній бізнес не може дозволити собі перевозити персонал до інших регіонів, тому варіантів усього два — або закривати бізнес, або й далі працювати з мінімумом ресурсів, але тільки в тому випадку, якщо це можливо. Наприклад, торгові компанії із сектора В2В, яким не потрібно ввозити товар із собою або які мають ринок збуту в інших регіонах, і далі працюють, але у вільному графіку — виїжджають до офісу або до клієнтів тільки у ті дні, коли в місті спокійно. Якщо ж нема можливості приїжджати до офісу — працюють удома.

До речі, наша компанія працює у такому ж режимі. Територіально ми досі знаходимося в Донецькій області, але шукаємо замовників із інших регіонів. До офісу без гострої потреби не приїжджаємо.

Працюють віддалено і компанії із IТ-сектора. Тут аналогічна ситуація — великі відомі компанії (наприклад, Ciklum) перевезли своїх співробітників. Невеликі компанії працюють віддалено — із інших міст, і навіть із інших країн.

Скільки ваших клієнтів припинили бізнес на Сході й перевели його в інші регіони?

Із 30 наших активних клієнтів більше половини (близько 20) закрили свої підприємства взагалі. Це все філії українських компаній, які працювали на донецькому ринку. А також рекламні, місцеві торгові компанії.

Тільки 3 компанії з тих, що лишилися, перевели бізнес до інших регіонів. Решта — працюють, наскільки дозволяють сили і можливості. Це підприємства із видобувної галузі, компанії, що обслуговують виробництво, а також ті, що можуть працювати віддалено, — сектор В2В і IT.

Коментарі:

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Loading...

Рік заснування © 2011. Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на "Рівненські новини".

Для інтернет-видань – обов'язкове пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання. Матеріали, позначені знаком "Реклама", публікуються на правах реклами. Всі права захищено.